admin

Антибіотикорезистентність: чому і що робити? Появу резистентності до антибіотиків провокують надмірне і неправильне застосування їх в медицині та сільському господарстві, а також відсутність розробки нових антибактеріальних препаратів через зниження економічних стимулів і складні нормативні вимоги. Всесвітня асамблея охорони здоров’я у 2015 р. прийняла Глобальний план дій по боротьбі зі стійкістю до мікроб­них препаратів, що передбачає прийняття на державному рівні програм з адміністрування антибіотиків; покращання практики застосування антибактеріальних препаратів; запобігання передачі інфекції шляхом дотримання санітарно-епідеміологічних норм та імунізації. Організацією Об’єднаних Націй у 2016 р. ухвалено Політичну декларацію засідання високого рівня Генеральної асамблеї з проблем стійкості до протимікробних засобів, яку підтримали всі її учасники. Щоб врятувати людство від війни з бактеріями, необхідні надзвичайно скоординовані зусилля із впровадження нової політики, відновлення досліджень і вжиття заходів для врегулювання кризи. Боротьба на рівні держави Долучається до світової боротьби з антибіотикорезистентністю і наша держава. Кабінетом Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 116-р затверджено Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Схвалено Стратегію забезпечення біологічної безпеки та біо­логічного захисту у рамках концепції «Єдине здоров’я», що передбачає запобігання поширенню на територію держави небезпечних інфекцій та вчасне реагування на їх спалахи, що дасть змогу до 2025 р. зменшити поширення хвороб, що потребують антибіотикотерапії. На рівні закладів охорони здоров’я Міністерство охорони здоров’я України розробило Інструкцію з впровадження адміністрування анти­мікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (наказ МОЗ України від 3 серпня 2021 р. № 1614), де наголошується, що в медичному закладі має бути сформований відділ з інфекційного контролю, в складі якого визначається посада клінічного фармацевта, відповідального за моніторинг антибіотиків на рівні закладу та консультування лікарів щодо оптимізації антибактеріальної терапії. З метою спрощення роботи запроваджена Автоматизована інформаційна система з фармаконагляду, що дає змогу відстежувати дані про обсяги застосування зареєстрованих в Украї­ні антибіотиків. Адміністрування антибіотиків у розрізі аптечного закладу Для аптечних закладів не розроблено спеціальних положень з менеджменту антибактеріальних засобів. Але згідно з нормами Належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice, GPP) визначається роль фармацевта у розв’язанні проб­лем при застосуванні лікарських препаратів, зокрема сприяння оптимальному призначенню антибіотиків. За даними МОЗ України, кожен другий пацієнт, який прий­має антибіотик, не потребує такого лікування, а кожен третій застосовує їх при вірусній патології. Відповідальність лежить як на людях, які займаються самолікуванням, так і на фармацевтах, які відпускають ліки без рецепта і не інформують клієнтів про наслідки такого лікування. Антибіотики — лікарські засоби, що мають призначатися виключно лікарем і відпускатися з аптек тільки за рецептом, що регламентується наказом МОЗ України від 19 липня 2005 р. № 360 (у редакції наказу МОЗ України від 15 березня 2023 р. № 494). Фармацевт при відпуску антибіотика має надати максимально розгорнуте пояснення щодо препарату, поінформувати про правила прийому та можливі побічні дії. Важливо донести клієнту, чому антибіотикорезистентність така серйозна проблема, і відмітити, що антибіотико­терапія має тривати стільки, скільки призначив лікар, і не перериватися самостійно. Адже зловживання антибіотиками є наслідком низької поінформованості населення про загрозу антибіо­тикорезистентності. Не є винятком лікарські необґрунтовані призначення анти­мікробних засобів, що має перевіряти фармацевт при відпуску (призначення згідно з віком, масою тіла та діагнозом), а всі невідповідності повинні вирішуватися в комунікації з лікарем. У нас, на жаль, ця важлива контрольна функція взаємодії між фармацевтом і лікарем не поширена, і ця частина роботи, безумовно, потребує більшої уваги. Одним із раціональних рішень стало запровадження у 2017 р. програми реімбурсації «Доступні ліки» та електрон­ного рецепта на антибіотики (наказ МОЗ від 21.07.2022 р. № 1284), що дає змогу відстежувати дані про обсяги застосування антибактеріальних засобів та протистояти розвитку анти­біотикорезистентності. В Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів (наказ МОЗ від 15.05.2006 р. № 275) викла­дено основні санітарні вимоги до аптеки. Дотримання гігієнічних норм — дезінфекція аптечних приміщень та обладнання, гігієна рук до та після будь-якої взаємодії з відвідувачем, дотримання правил респіраторної гігієни та етикету кашлю, що включає також використання масок та рукавичок, — основа профілактики передачі мультирезистентних патогенів. Фармацевти знаходяться в зоні підвищеного ризику інфікування небезпечними хворобами, які часто потребують посиленої антибіотикотерапії. Згідно з наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595 своєчасна вакцинація за Календарем профілактичних щеплень та пропагування вакцинації серед відвідувачів аптеки — безпечний спосіб профілактики хвороб, та, відповідно, уникнення застосування антибіотиків і розвит­ку стійкості до них. Щоб персонал аптек мав теоретичну і практичну підготовку з питань контролю та профілактики антибіотикорезистентності, наразі проводиться багато навчально-освітніх проєктів, які в перспективі необхідно продовжувати розробляти. «Антибіотикорезистентність неможливо побороти пов­ністю, але її можна значно сповільнити, щоб зберегти ефективність антибіотиків для наступних поколінь. Впровад­ження електронного рецепта на ці засоби в Україні — знач­ний крок у боротьбі з проблемою. Ми досягнемо результату, будуючи у суспільстві культуру відповідального застосування антибіотиків. Тому як лідер* цього сегменту ми проводимо кампанію «Антибіотики за правилами»: наголошуємо, що антибіотики слід застосовувати лише за призначенням лікаря, спростовуємо міфи про них і навчаємо пацієнтів основним правилам їх застосування, — коментує ситуацію Ірина Пальона, радник з медичних питань Корпорації «Артеріум». — Разом з культурою відповідального застосування антибіотиків важливо формувати довіру до українських лікарських засобів. Антибіотики «Артеріум» — це 35 генериків: загальновідомих і засобів нового покоління для лікування чутливих бактеріальних інфекцій ЛОР-органів, нижніх дихальних шляхів (зокрема, госпітальної та негоспітальної інфекції), очеревини й органів черевної порожнини, шкіри та м’яких тканин, кісток і суглобів, сечовидільної та статевої систем тощо. Антибіотики «Артеріум» мають підтверджену біоеквівалентність оригінальним засобам. Ми дбаємо про їх якість та ефективність упродовж усього життєвого циклу. При розробці визначаємо необхідну якість компонентів і матеріалів упаковки за фармакопеями США та Європи. Виробляють анти­біотики «Артеріум» за вимогами GMP, проводячи конт­роль якості кожної серії перед тим, як ліки потраплять до аптек. Антибіотики «Артеріум» виготовляють із субстанції, яку закуповують у сертифікованих постачальників. Наприк­лад, амоксицилін закуповується у лідера європейського ринку з виготовлення цієї субстанції, завод якого розташований в Іспанії», — відзначила І. Пальона. Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Седативні засоби — це заспокійливі препарати, які знижують збудливість центральної нервової системи та її реактивність до різних стимулів та забезпечують комплексний вплив на етіологічні чинники, патогенез та прояви захворювання (Гладишева С.А. та ін., 2021). Показаннями до застосування заспокійливих препаратів є неврози з підвищеною збудливістю, проблеми зі сном, гіпертиреоз, клімактеричні розлади, підвищена судомна готовність та гіперактивність у дітей. В основі механізму дії заспокійливих ліків лежить їх гальмівний вплив на кору головного мозку без суттєвих змін у функціонуванні центральної нервової системи (ЦНС). Що обрати? В арсеналі фармацевта на сьогодні є досить велика кількість седативних лікарських засобів, які можна рекомендувати без призначення лікаря, серед яких сполуки як синтетичного, так і природного походження (таблиця). Таблиця Класифікація седативних засобів Класифікація седативних засобів Рослинного походження Синтетичні (неорганічні) Комплексні а) Монопрепарати: звіробій, валеріана, глід, собача кропива, м’ята, меліса, пасифлора, хміль, півонія, лаванда, шафран, липа, материнка, шавлія, ромашка, розмарин Натрію бромід, калію бромід, гліцисед, мебікар Поєднання синтетичних та натуральних компонентів: корвалол, корвалдин, валокордин, валокормід б) Комбіновані: заспокійливі трав’яні збори, лікарські засоби та дієтичні добавки на основі комбінацій з лікарської сировини Природний захист нервової системи Простота застосування і доступність зумовлюють широке застосування в медицині седативних засобів рослинного походження — моноекстрактів рослин чи їх комбінацій. Заспокійливі фітопрепарати доступні в аптеці без рецепта лікаря, добре переносяться хворими, не викликають серйозних побічних реакцій, звикання та допінгового ефекту, що є важливим у практиці спортивної медицини. Але слід пам’ятати, що седативні рослинні препарати можуть бути ефективними лише при невисокому рівні стресу (Кухтенко О.С. та ін., 2014). Лікарські рослини, що застосовуються для седації Як показало дослідження, активні компоненти валеріани виявляють седацію у дорослих при безсонні та знижують гіперактивність у дітей (Shinjyo N. et al., 2020), а при легких тривожних станах їх ефект схожий з дією діазепаму (Miyasaka L.S.et al., 2006). Порівнюючи дію екстракту звіробою з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та трициклічних антидепресантів, виявили, що ефективність звіробою така сама або навіть дещо вища. Крім того, виявлено, що лікування звіробоєм зменшує вираженість постменопаузальної депресії (Canenguez Benitez J.S. et al., 2022). При застосуванні препаратів на основі звіробою можливий розвиток фотосенсибілізації, тому під час лікування ними слід уникати сонячних ванн та солярію. Пасифлора за силою ефективності схожа з дією бензодіазепінів (Miyasaka L.S.et al., 2007). У доклінічних експериментах ця рослина показала широкий спектр фармакологічної активності, включаючи анксіолітичну і седативну (Miroddi M.et al., 2013), тому препарати з пасифлорою застосовують для усунення напруженості, неспокою, дратівливості та при безсонні (Krenn L., 2002). Материнка містить карвакрол — сполуку, яка сприяє збільшенню кількості дофаміну та серотоніну, що призводить до зменшення вираженості симптомів тривоги та деп­ресії (Zotti M.et al., 2013). Дослідженнями підтверджено позитивний ефект від прийому препаратів з шафраном для лікування депресії легкої та середньої тяжкості (Lopresti A.L. et al., 2014). Заспокійливу дію при тривожних розладах легкої та помірної інтенсивності виявляють також препарати на основі глоду (Martinelli F. et al., 2021), собачої кропиви (Fierascu R.C. et al., 2019), меліси (Ghazizadeh J. et al., 2020) та лаванди (Firoozeei T.S. et al., 2021), яка також зменшує прояви стресу, особливо серед молоді (Ghavami T. et al., 2022). Порівняльне контрольоване дослідження ефірних олій лаванди і меліси свідчить, що меліса більш ефективна для зниження дратівливості у пацієнтів без деменції, а лаванда — при деменції (Watson K. et al., 2019). Ефірні олії з м’яти допомагають підвищити настрій та стресостійкість, поліпшують сон, фізичну та когнітивну продуктивність (Schulz J., 2016). Хміль може використовуватися для полегшення симптомів стресу і швидшого засинання (Carbone K. et al., 2022). Липа зумовлює пригнічувальну дію на ЦНС, діючи як анксіолітик і заспокійливий засіб (Aguirre-Hernández E.et al., 2007). Трава шавлії допомагає при нервовому збудженні та запамороченні, активні компоненти якої виявляють спазмолітичну (Khan N.T., 2020), анксіолітичну та антидепресивну дію (Lopresti A.L., 2017). Рослинний екстракт півонії — ефективний протисудомний і протитривожний засіб (Zahra N. et al., 2023). Активні діючі речовини розмарину можуть виявляти помірний анксіолітичний ефект та позитивно впливати на пам’ять (Ghasemzadeh R.M.et al., 2020). Ромашка містить α-бісаболол, що чинить седативну дію (Hanbin Wu et al., 2022). Допомога при стресі синтетичними препаратами На фармацевтичному ринку є також синтетичні седативні лікарські засоби, які відпускаються без рецепта лікаря. Броміди діють переважно на кору великих півкуль, сприяючи відновленню рівноваги між процесами збудження і гальмування при порушенні їх співвідношення. Гліцин позитивно впливає на синтез гормону хорошого настрою серотоніну (Myhre J., Sifris D., 2022). При прийомі фабомотизолу зафіксовано поліпшення якості сну, покращення когнітивних функцій, зменшення вираженості легких депресивних проявів та частоти панічних атак (Bykov Y., 2018). Адаптогенний ефект мебікару виражається в зниженні емоційної напруги і усуненні ступороподібного стану, викликаного стресом і болем (Kozlovskaia M.M. et al., 1981). Комбінації лікарських засобів для заспокоєння Заспокійлива дія комбінованих препаратів — корвалолу, барбовалу і сонобарбовалу визначається речовинами, що входять до їх складу: етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти чинить рефлекторну заспокійливу і спазмолітичну дію, а фенобарбітал пригнічує активуючий вплив центрів головного мозку. Сонобарбовал, окрім заспокійливого ефекту, полегшує засинання за рахунок наявності у складі доксиламіну. Специфічна дія валокорміду зумовлена валеріановою кислотою, що заспокійливо діє на ЦНС, та бромідом натрію, який посилює процеси гальмування в головному мозку. На замітку Рекомендуючи відвідувачам аптеки седативні засоби, фармацевту слід пам’ятати про препарати, які, окрім основ­ного призначення, можуть виявляти опосередкований заспокійливий ефект на організм. Зокрема, доксиламіну сукцинат — це антигістамінний препарат, який має виражені седативні властивості, завдяки чому його позиціонують у ролі снодійного засобу (Brott N.R. et al., 2023). Під впливом гормону мелатоніну в середньому мозку і гіпоталамусі підвищується вміст гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) та серотоніну, що призводить до нормалізації сну та зменшення проявів стресу (Tarocco A. et al., 2019). Препарати, що містять магній, сприяють засинанню і заспокоєнню, адже магній бере участь у синтезі ГАМК (Cuciureanu M. et al., 2011). Заспокійливі ліки для дітей За даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я, актуальною залишається проб­лема дитячого стресу, оскільки більшість дітей сьогодні знаходяться під впливом посиленого психічного навантаження. Препаратами вибору для цієї категорії пацієнтів є заспокійливі препарати на рослинній основі (Trompetter I. et al., 2013), вітамінно-мінеральні добавки на основі магнію (Марушко Ю.В. та ін., 2016) та лікарські засоби з гліцином (Лісовський Є.В. та ін., 2008). Слід зауважити, що до досягнення віку 3 років дітям не показані спиртовмісні фітонастойки, а препарати на основі звіробою рекомендують лише для дітей віком старше 6 років. Коли слід бити на сполох? Відвідувача аптеки слід негайно направити до лікаря, коли виникають загрозливі симптоми у відповідь на стрес: біль у грудях, який віддає в ліву половину тіла і триває більше 20 хв; ускладнене дихання, нерівномірне чи прискорене серцебиття, високий артеріальний тиск; значне (вище 38 °С) підвищення температури тіла; сильний головний біль з раптовим розвитком неврологічних симптомів чи порушенням свідомості; панічні настрої, страхи, фобії, депресія; тривожність, що виникла натще чи після фізичного навантаження; діарея з кров’яними прожилками; період вагітності. При виражених тривожних розладах лікар може призначити бензодіазепіни, барбітурати, антидепресанти та споріднені з ними — снодійні (золпідем, зопіклон, залеплон та агоністи мелатонінових рецепторів). Зокрема, для лікування тривожних розладів і депресій акцентується увага на застосуванні СІЗЗС — антидепресантів третього покоління, а для усунення тривоги, страху, фобій та панічних розладів коротким курсом призначають бензодіазепіни (O’Malley G.F., 2022). Емоційний стрес порушує вегетативно-ендокринну регуляцію, спричиняючи інсомнію, неврози та психосоматичні захворювання. Важливо цьому протидіяти, знижуючи його вплив на організм. А на допомогу прийдуть сучасні седативні лікарські засоби. Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Глобальна відповідь У травні 2015 р. на 68-й Всесвітній асамблеї охорони здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) схвалила Глобальний план дій щодо боротьби з резистентністю до протимікробних препаратів (Global Action Plan On Antimicrobial Resistance). 194 країни, що входять до ВООЗ, закликали розробити власні національні плани дій проти анти­біотикорезистентності до 2017 р. Однак станом на 2017 р. лише половина повідомила про те, що такий план розроблено, і чверть, що він розробляється. Відповідно до даних, зібраних ВООЗ у ході останнього опитування країн з метою відстеження заходів боротьби з антибіо­тикорезистентністю (Tripartite AMR Country Self-Assessment Survey) за 2022 р., зі 166 держав, що брали участь у моніторингу, 17 не мають плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів або він знаходиться в процесі розробки, у 40 — такий план розроблено, але ще не запроваджено, у 62 — план дій схвалено урядом і впроваджено, у 30 країнах є оперативний план і план витрат, і лише в 17 державах фінансове забезпечення національного плану дій щодо боротьби з резистентністю до протимікробних препаратів передбачено в національному бюджеті. Існують значні відмінності в законодавстві різних країн щодо регулювання та контролю відповідального використання протимікробних лікарських засобів. Переважна більшість держав (147 зі 166) має законодавство, що регулює рецептурний відпуск АМП. При цьому лише 40 держав мають систему моніторингу споживання та раціонального застосування таких ліків на національному та/або субнаціональному рівні. У 20 країнах практика призначення та належного використання АМП контролюється. На регулярній основі дані про призначення та продаж антибактеріальних лікарських засобів на національному рівні збирають 36 країн. Політики зі стримування розвитку резистентності до АМП Комплексний підхід до боротьби з резистентністю до АМП, як правило, передбачає поєднання заходів, спрямованих на стримування розвитку і поширення антибіотикорезистентності, а також стимулювання імунізації населення. У звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD) «Stemming the Superbug Tide. Just A Few Dollars More» описано заходи, ефективність яких було оцінено в багатьох дослідженнях. Програми адміністрування АМП Одна з основних цілей заходів, спрямованих на боротьбу з антибіотикорезистентністю, стосується уникнення розвитку резистентних інфекцій, головним чином через контроль застосування АМП. Найпоширеніші методи включають впровадження правил або рекомендацій щодо адміністрування антимікробних лікарських засобів (stewardship programmes). Впровадження програм адміністрування АМП в лікарнях сприяє зниженню частоти призначень таких ліків та рівня резистентності до них (Дейві П. і співавт., 2013). Дослідження показують, що програми адміністрування антимікробних лікарських засобів дозволяють зменшити кількість випадків інфікування і особливо ефективні у разі впровадження разом із заходами інфекційного контролю (Баур Д. і співавт., 2017). Для стимулювання певної поведінки лікарів може застосовуватися фінансова мотивація, наприклад схема оплати «за результат» (pay-for-performance). Зокрема, у Швеції такий підхід у 2006–2013 рр. підштовхував лікарів частіше обирати АМП вузького спектру дії (замість широкого) для лікування дітей з інфекціями дихальних шляхів (Еллегорд Л. і співавт., 2017). У Японії лікарі зобов’язані не призначати ліки без крайньої необхідності. Постачальникам медичних послуг повністю відшкодовують витрати на призначені АМП лише тоді, коли обране лікування є доцільним. Обмеження доступу до АМП До заходів, спрямованих на зменшення нераціонального застосування АМП, належить заборона відпуску таких ліків без рецепта. Однак у деяких країнах немає відповідного регулювання або контролю, тож, антибіотики можна придбати в аптеках без рецепта. У країнах зі строгим регулюванням АМП не можна придбати без рецепта, однак можна знайти способи обійти обмеження, наприклад через інтернет. Однак у такому разі існує серйозний ризик отримати фальсифіковані та неякісні ліки. Відкладене призначення Для вирішення проблеми нераціонального та надмірного застосування АМП може застосовуватися стратегія відкладеного призначення. Цей підхід може використовуватися у разі відсутності абсолютних показань до призначення антибіотиків. На відміну від відмови у призначенні АМП взагалі, пацієнта просять зачекати до 3 днів або до погіршення стану, що може бути прийнятним компромісом для обох сторін — лікаря і хворого. Відстрочене призначення антибіотиків може сприяти зменшенню застосування АМП порівняно з негайним призначенням, але не має відмінностей порівняно з відмовою від призначення з точки зору контролю симптомів і ускладнень захворювання (Сперлінг Г. і співавт., 2017). Така стратегія застосовується у багатьох країнах. У Великобританії, наприклад, відстрочене призначення рекомендоване при ряді захворювань. Інформаційні кампанії та навчання З метою просування ідеї раціонального призначення антибіотиків та висвітлення проблеми резистентності до цих ліків проводяться інформаційні кампанії. Зазвичай вони спрямовані на пацієнтів та лікарів. Інформаційні кампанії в засобах масової інформації впливають на ставлення до антибіо­тиків та сприяють зменшенню їх призначень, однак їх вплив є досить помірним. Також можуть проводитися інформаційні заходи серед аудиторії лікарів, які у своїй практиці призначають АМП. Часто вони реалізуються на місцевому рівні. Хоча постійне навчання є частиною безперервного професійного розвитку, лише деякі країни мають інтегровану програму, що включає тему антибіотикорезистентності в програму підготовки. Швидкі діагностичні тести Використання різноманітних медичних технологій, таких як швидкі діагностичні тести, зростає у всьому світі. Це дозволяє швидше отримувати інформацію, що впливає на рішення лікаря щодо терапії: інфекція вірусна або бактеріальна, тип бактеріальної інфекції, її чутливість до певних протимікробних засобів. У деяких країнах, наприклад у Великобританії, рекомендується проведення швидких діагностичних тестів у пацієнтів, які звертаються із симптомами інфекцій нижніх дихальних шляхів. Застосування швидких тестів може сприяти зменшенню нераціонального застосування АМП, проте їх впровадженню пере­шкоджають технічні, інфраструктурні, економічні бар’єри. Загалом існує досить широкий спектр різноманітних варіантів реагування на загрозу антибіотикорезистентності. Так, група вчених з Канади (Ван Катвік С. і співавт., 2019) провела дослідження, у якому проаналізувала заходи державного управління, спрямовані на зменшення надмірного і нераціонального застосування АМП у людей в 69 країнах у 4 з 6 регіонів ВООЗ (Америка, західна частина Тихого океану, Європа, Африка). Дослідники виокремили 17 варіантів урядових політик, які країни застосовували у сфері боротьби з антибіотикорезистентністю. Найпоширенішим варіантом заходів є інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності медичних працівників та/або громадськості про проблему резистентності до протимікробних препаратів і та ризики нераціонального застосування. Другий поширений метод — надання рекомендацій та настанов щодо застосування АМП, вакцинації. Загалом учені виділили декілька груп заходів: заходи, спрямовані на запобігання інфекціям та покращення контролю (у тому числі створення робочих груп з координації у сфері боротьби з антибіотикорезистентністю, розкриття інформації про рівень використання АМП); заходи, спрямовані на навчання та покращення обізнаності щодо проблеми (проведення просвітницьких кампаній, налагодження зворотного зв’язку з постачальниками медичних послуг щодо застосування антибіотиків); зміни в системі охорони здоров’я (вимога щодо наявності рецепта для відпуску АМП, додавання або вилучення ліків до державного формуляра, запровадження національного переліку основних лікарських засобів); зміна стимулів (наприклад, зменшення суми відшкодування у разі, якщо лікар не дотримався правил раціональної антибіотикотерапії). Інша група вчених з Великобританії та Німеччини (Пател Дж. і співавт., 2023) проаналізувала національні плани дій 114 країн щодо боротьби з антибіотикорезистентністю з метою оцінити їх за рядом критеріїв. Проаналізовані країни сильно різняться як за стратегіями, так і за можливостями щодо впровадження інструментів для зменшення тягаря резистентності до АМП та системи моніторингу для оцінки цих заходів. Найвищі бали отримали Норвегія, США та Великобританія. Проаналізував ситуацію Максим Вербілов, керівник служби з розвитку антибактеріальних засобів «Артеріум»: «Стійкість бактерій до антибіотиків — глобальна проблема, тому стратегія боротьби з нею має бути системною та однаковою для усіх країн певного регіону. Для деяких країн можливе посилення заходів залежно від локальної специфіки. В Україні один з негативних факторів — значна частка самолікування антибіотиками. Ефективне впровадження е-рецепта може покращити ситуацію. Боротьба з антибіотикорезистентністю стає більш гострою під час війни: при пораненнях зростає ризик приєднання резистентної флори. Чимало роботи і в напрямі контролю за застосуванням антибіотиків у ветеринарії та сільському господарстві». Синхронізація боротьби з антибіотикорезистентністю зі стандартами ЄС — важливе та можливе завдання для Украї­ни, оскільки наша країна вже отримала статус кандидата в члени ЄС. У 2019 р. введений в дію Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Його розробили з урахуванням Глобального плану дій боротьби зі стійкістю до антибіотиків, прийнятого резолюцією 68-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у 2015 р. та Європейського плану дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів «Єдине здоров’я» від 2017 р. Сьогодні чимало фактів свідчить про те, що природне середовище може бути основною рушійною силою розвитку анти­біотикорезистентності. Європейська комісія прийняла пропозицію щодо рекомендації Ради, яка розширює План дій ЄС «Єдине здоров’я» від 2017 р. У цьому документі державам — членам ЄС, поряд з іншими заходами, рекомендують збирати дані про обсяги продажу ветеринарних антибіотиків, а також розробити інтегровані системи для нагляду за антибіо­тикорезистентністю, які охоплять не лише здоров’я людини, а й рослинництво та тваринництво, харчові продукти, стічні води та навколишнє середовище. Це необхідно для швидкого виявлення й запобігання спалахам та боротьби зі стійкістю бактерій у різних секторах. Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Мігрень — це тип головного болю, який характеризується повторюваними нападами помірного або сильного пульсуючого болю з одного боку голови, що спричиняється активацією нервових волокон у стінці кровоносних судин головного мозку, тригерами якої є стрес, пропуск прийому їжі, дегідратація, надмірне вживання кофеїну, менструація чи недосипання (Demaagd G., 2008). У 80% випадків діагностується мігрень без аури. Її симптомами є однобічний пульсуючий головний біль без попередження тривалістю 4–72 год (за відсутності лікування), нудота, сплутаність свідомості, розмитість зору, зміни настрою, втома та підвищена чутливість до світла, звуку або шуму. Для мігрені без аури характерними є високі частота нападів і ступінь порушення адаптації (Kitson J., 2021). Вираженість головного болю збільшується за звичайної фізичної активності і може супроводжуватися нудотою, блюванням, фото- або фонофобією (Орос М.М. та ін., 2017). Аура — комплекс неврологічних симптомів, які виникають безпосередньо перед або на початку головного болю мігренозного характеру, супроводжуючись повторюваними епізодами зворотних вогнищевих неврологічних симптомів. Аура — повністю зворотний стан, що має форму візуальних (мерехтливі смуги або плями, порушення зору) або сенсорних (відчуття поколювання, оніміння, порушення мови) неврологічних симптомів, що можуть передувати головному болю або супроводжувати його, та триває 5–60 хв. Перед нападом можуть відмічати нудоту, втрату апетиту та підвищену чутливість до світла, звуку або шуму. У більшості хворих з мігренню прояви аури охоплюють частину тіла, протилежну боку, в якому потім відчувається головний біль (Орос М.М. та ін., 2017). Лікування мігрені включає два напрями: купірування нападу та проведення заходів профілактичної терапії (Орос М.М. та ін., 2017). Для профілактики мігренозних нападів доцільними є застосування когнітивної поведінкової терапії та забезпечення здорового способу життя (Kitson J., 2021), акупунктура, імпульсна магнітна терапія, фотостимуляція та лікувальна фізкультура (Demaagd G., 2008). При виборі фармакотерапії мігрені слід орієнтуватися на тяжкість болю та прояви хвороби: пацієнтам рекомендують анальгетики, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), триптани, алкалоїди ріжків, проти­нудотні засоби. Для купірування різних проявів патології слід надати перевагу комбінованим лікарським засобам (Demaagd G., 2008). Обґрунтована терапія мігрені — номігрен Одним із дієвих комбінованих протимігренозних препаратів є НОМІГРЕН БОСНАЛЕК® від компанії Acino, ефективність і хорошу переносимість якого підтверджено під час рандомізованого дослідження (Dress-Kulow, 1983). Активні інгредієнти лікарського засобу НОМІГРЕН БОСНАЛЕК®, що діють синергічно і комплекс­но: ерготаміну тартрат стимулює гладкі м’язи та спричиняє вазоконстрикцію церебральних та периферичних кровоносних судин, внаслідок чого зменшується набряк головного мозку (Ngo M. et al., 2023); кофеїн підвищує абсорбцію ерготаміну та посилює його біо­доступність та терапевтичний ефект (Орос М.М. та ін., 2017); меклоксаміну цитрат чинить м’яку седативну, протиблювотну та антигістамінну дію; камілофіну гідро­хлорид усуває початковий вазоспазм у продромальній фазі нападу мігрені; знеболювальний ефект пропіфеназону підсилює кофеїн (Kraetsch H.G. et al., 1996). Після прийому активні компоненти препарату швидко всмоктуються у шлунково-кишковому тракті, а максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 70 хв. Дослідження показали доцільність застосування препарату НОМІГРЕН БОСНАЛЕК® за рекомендованою схемою (по 1 таблетці двічі на добу з інтервалом 30 хв) при нападі мігрені (Орос М.М. та ін., 2017) та вищу ефективність цього лікарського засобу у повному усуненні мігренозного болю та супутніх симптомів порівняно з суматриптаном (Miljkovic S. et al., 2018). Таким чином, застосування комбінованого препарату НОМІГРЕН БОСНАЛЕК® — обґрунтований і доцільний вибір для лікування головного болю у пацієнтів з мігренню як з аурою, так і без. Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»